перукар

перука́р

-я, ч.

Майстер, що підстригає, фарбує волосся, робить зачіску, завивку, а також голить чоловіків.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перукар — (той, що голить, стриже) голяр, цирульник. Словник синонімів Полюги
  2. перукар — перука́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. перукар — Голяр, цирульник, голій, цируль, г. фризер, р. стрижій, д. цилюрник. Словник синонімів Караванського
  4. перукар — [пеирукар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/-ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
  5. перукар — Перука́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м; -карі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перукар — ПЕРУКА́Р, я́, ч. Майстер, що підстригає, фарбує волосся, робить зачіску, завивку, а також голить чоловіків. Зачіска теж свідчила, що Теллер давно не сидів у кріслі перукаря (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. перукар — ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст. Словник синонімів української мови
  8. перукар — ПЕРУКА́Р, я́, ч. Майстер, що підстригає, фарбує волосся, робить зачіску, завивку, а також голить чоловіків. Зачіска теж свідчила, що Теллер давно не сидів у кріслі перукаря (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах