перхнути

Значення в інших словниках

1. перхнути — Пурхнути, злетіти вгору [XII] Словник з творів Івана Франка
2. перхнути — перхну́ти дієслово доконаного виду побігти діал. Орфографічний словник української мови
3. перхнути — див. бігти Словник синонімів Вусика
4. перхнути — ПЕРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. 1. Побігти. Де та сила візьметься, – знов перхну так, що аж залускотить (Сл. Б. Грінченка). 2. Набігти, наїхати. Та й справді перхнуло до нас гостей, – як на погориджу [пожежу] (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
5. перхнути — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
6. перхнути — ПЕРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. 1. Побігти. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить (Сл. Гр.). 2. Набігти, наїхати. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу [пожежу] (Вовчок, І, 1955, 107). Словник української мови в 11 томах
7. перхнути — Перхну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Побѣжать. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить. МВ. (КС. 1902. X. 151. 2) Набѣжатъ, наѣхать многимъ. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу. МВ. (О. 1862. III. 40). Словник української мови Грінченка