перший

пе́рший

-а, -е.

1》 Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику один; який передує другому при нумерації або підрахунку однорідних предметів, явищ і т. ін.

|| Уживається як частина складених порядкових числівників.

|| Уживається в датах як назва початкового дня місяця.

|| у знач. ім. перший, -шого, ч.; перша, -шої, ж. Уживається на позначення об'єкта, якого було названо перед іншим або називають на протиставлення іншому.

2》 Який передує всім дальшим, наступним.

|| тільки мн. Який стоїть на початку в ряді однорідних предметів, явищ і т. ін.

|| Який стоїть, іде, їде і т. ін. попереду інших.

Перша допомога — медична допомога, яку подають до приходу лікаря; комплекс найпростіших невідкладних заходів за нещасних випадків або раптового захворювання.

3》 Який виконує яку-небудь дію або є об'єктом дії раніше, ніж усі інші.

4》 Який не існував до певного моменту, якого не було раніше.

|| Не знаний, не звіданий, не пережитий раніше.

|| Який з'явився найраніше в новому сезоні, році і т. ін. (про явища природи, рослини, плоди, тварин і т. ін.).

5》 Який є початковим етапом, нижчою формою чого-небудь; ранній. Перший сон. Перша молодість.

6》 Який трапиться або станеться в найближчому майбутньому; найближчий за часом.

|| Який настав або відбувся безпосередньо після чого-небудь.

|| Найближчий у просторі.

7》 Випадково зустрінутий або взятий без вибору.

Перший-ліпший — а) який найраніше трапився, зустрівся і т. ін.; б) кожний із великої кількості; який завгодно, будь-який.

8》 Який перевершує всіх інших в якому-небудь відношенні; найбільший, найкращий, найвидатніший і т. ін.

|| Який має найбільше значення; найголовніший.

9》 муз. Який виконує основну мелодію, партію (про голос, музичний інструмент).

10》 діал. Колишній.

11》 Яким починається обід (про рідку страву).

|| у знач. ім. перше, -шого, с. Рідка страва (суп, борщ і т. ін.), якою починається обід.

12》 у знач. вставн. сл. перше, -шого, с. Те саме, що по-перше.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перший — пе́рший числівник порядковий Орфографічний словник української мови
  2. перший — (ряд) передній, (акорд) вступний, (- знання) початковий, елементарний; (- поміч) найневідкладніший; (- людей) первісний, доісторичний; (цілунок) досі незнаний <�незвіданий>, (сніг) новий, (сон) ранній; (- нагоду) найближчий... Словник синонімів Караванського
  3. перший — Пе́рший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. перший — ПЕ́РШИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику оди́н; який передує другому при нумерації або підрахунку однорідних предметів, явищ і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. перший — пе́рший: ◊ віддуба́сити під пе́рший номер → віддубасити ◊ з пе́ршої руки́ → рука ◊ пе́рша кля́са → кляса ◊ пе́рші сові́ти → совєти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. перший — висо́кої (найкра́щої, пе́ршої і т. ін.) ма́рки. 1. Досвідчений, висококваліфікований, прекрасний і т. ін. (Преображенський:) — Ви от, спеціаліст високої марки, спокійнісінько працюєте в цій дірі... Фразеологічний словник української мови
  7. перший — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. перший — ПЕ́РШИЙ, а, е. 1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику один; який передує другому при нумерації або підрахунку однорідних предметів, явищ і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  9. перший — Пе́рший, -а, -е Первый. Перша чарка, перша палка. Ном. У першому садочку соловей щебече. Чуб. V. 459. Словник української мови Грінченка