першодрукар

першодрука́р

-я, ч.

Той, хто започаткував книгодрукування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. першодрукар — першодрука́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. першодрукар — ПЕРШОДРУКА́Р, я́, ч. Той, хто поклав початок книгодрукуванню. Одним з яскравих символів і прикладів братерських зв'язків російської і української культур є те, що першодрукар Росії Іван Федоров був і першодрукарем України (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. першодрукар — ПЕРШОДРУКА́Р, я́, ч. Той, хто поклав початок книгодрукуванню. Одним з яскравих символів і прикладів братерських зв’язків російської і української культур є те, що першодрукар Росії Іван Федоров був і першодрукарем України (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 70). Словник української мови в 11 томах