песець

Значення в інших словниках

1. песець — песе́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. песець — [пеисец'] -с'ц'а, ор. -сцем, м. (на) -с'ц'у/ -сцев'і, мн. -с'ц'і, -с'ц'іy Орфоепічний словник української мови
3. песець — ПЕСЕ́ЦЬ, сця́, ч. Схожий на лисицю хижий ссавець родини собачих з цінним густим шовковистим хутром білого, сірого або буруватого кольору; полярна лисиця. Тико у першій же пастці знайшов лиса. Це був білий полярний лис. Звуть його ще песцем (М. Словник української мови у 20 томах
4. песець — Хижак із родини вовчих, заселяє тундру Пн. півкулі; довж. тіла бл. 75 см, хвоста бл. 30 см; білий п., голубий п. Універсальний словник-енциклопедія
5. песець — ПЕСЕ́ЦЬ, ПОЛЯ́РНА ЛИСИ́ЦЯ, ПОЛЯ́РНИЙ ЛИС. Неабиякий інтерес становлять також афганська (лисиця), платинова, песець, або, як його ще називають, полярна лисиця (з журналу); То був полярний лис. Його ще звуть песцем (М. Трублаїні). Словник синонімів української мови
6. песець — ПЕСЕ́ЦЬ, сця́, ч. Схожий на лисицю хижий ссавець родини собачих з цінним густим шовковистим хутром білого, сірого або буруватого кольору; полярна лисиця. Тико у першій же пастці знайшов лиса. Це був білий полярний лис. Звуть його ще песцем (Трубл., Крила. Словник української мови в 11 томах