петляти
петля́ти
-яю, -яєш, недок., розм.
1》 Іти, пересуватися не по прямій лінії; ідучи, пересуваючись, робити петлі (у 2 знач.).
|| Бути розташованим по звивистій лінії; мати вигини, закрути, завороти (про шлях, річку і т. ін.).
|| Іти, бігти не по прямій лінії; тікаючи, заплутувати слід (про диких звірів).
2》 перен., розм. Висловлювати свої думки нечітко, заплутано, не розкриваючи суті і раз у раз відхиляючись від теми.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- петляти — петля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- петляти — див. блудити; іти; ходити Словник синонімів Вусика
- петляти — ПЕТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. 1. Іти, пересуватися не по прямій лінії; ідучи, пересуваючись, робити петлі (у 2 знач.). Дем'ян, вистрибує з вирви і мчить, петляючи, наче заєць (Ю. Словник української мови у 20 томах
- петляти — ЗВИВА́ТИСЯ (про дорогу, річку і т. ін. — мати вигини, зигзаги), ВИГИНА́ТИСЯ, ВИ́ТИСЯ, ПЕТЛЯ́ТИ, ЗМІЇ́ТИСЯ, КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ) розм., ГАДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПЕТЛЮВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- петляти — ПЕТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. 1. Іти, пересуватися не по прямій лінії; ідучи, пересуваючись, робити петлі (у 2 знач.). Дем’ян, вистрибує з вирви і мчить, петляючи, наче заєць (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах