1. Великий тлумачний словник сучасної мови

письменницький

письме́нницький

-а, -е.

Прикм. до письменник.

|| Який складається з письменників.

|| Власт. письменникові; яким повинен відзначатися письменник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. письменницький — письме́нницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. письменницький — Письме́нницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. письменницький — ПИСЬМЕ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до письме́нник. Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати в 1899 р. 25-літній ювілей моєї письменницької діяльності (І. Словник української мови у 20 томах
  4. письменницький — ЛІТЕРАТУ́РНИЙ (пов'язаний з діяльністю в галузі художньої літератури), ПИСЬМЕ́ННИЦЬКИЙ. — Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (І. Волошин); Письменників називають інженерами людських душ. Словник синонімів української мови
  5. письменницький — ПИСЬМЕ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до письме́нник. Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати в 1899 р. 25-літній ювілей моєї письменницької діяльності (Фр., І, 1955, 40); Письменників називають інженерами людських душ. У цьому визначенні.. Словник української мови в 11 томах
  6. письменницький — Письменницький, -а, -е Писательскій. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. К. Дз. 207. Словник української мови Грінченка