1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пихатий

пиха́тий

-а, -е.

Якому притаманна надмірно висока думка про себе, зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство.

|| Який внаслідок зверхності, погорди, зарозумілості, зазнайства зневажливо ставиться до інших.

|| Який внаслідок самовпевненості занадто покладається на свої сили, здібності, можливості.

|| Схильний до надмірностей у користуванні оздобами, прикрасами і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пихатий — (який високо про себе думає) зарозумілий, чванькуватий, чванливий, гоноровитий. Словник синонімів Полюги
  2. пихатий — пиха́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. пихатий — ГОНОРИСТИЙ, БУНДЮЧНИЙ, ЗАРОЗУМІЛИЙ, пановитий, чванливий, високодумний і пох. від ПИХА; (вираз обличчя) зверхній; пихливий, пиховитий, пихуватий. Словник синонімів Караванського
  4. пихатий — Амбітний, амбіційний, бундючний, бундячний, бурмило, бурмилуватий, величайка (у приповідці: "Ми думали, що то сито, а то обичайка, ми думали, що то хлопець, а то — величайка"), вельможний, верхогляд, верхоглядний, верхоум, верхоумний, вискочень... Словник синонімів Вусика
  5. пихатий — ПИХА́ТИЙ, а, е. Якому притаманна надмірно висока думка про себе, зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство. З воріт вже виїздив на баскому коні пихатий володар замку (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. пихатий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. пихатий — ПИХА́ТИЙ, а, е. Якому притаманна надмірно висока думка про себе, зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство. З воріт вже виїздив на баскому коні пихатий володар замку (Збан. Словник української мови в 11 томах
  8. пихатий — Пихатий, -а, -е Спесивый, гордый. МВ. ІІ. 32. В їх пихатому серці нема місця любові ік простим людям. О. 1862. І. 75. Словник української мови Грінченка