плановик
планови́к
-а, ч.
Фахівець із складання виробничих планів.
|| Працівник планового відділу установи, організації.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плановик — планови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- плановик — ПЛАНОВИ́К, а́, ч. Фахівець із складання виробничих планів. Іван Іванович був за професією плановиком, а за покликанням – рибалкою (Ю. Збанацький); // Працівник планового відділу установи, організації. Словник української мови у 20 томах
- плановик — -а ч.; нарк. Курець анаші, гашишу. <...> вчені помітили дві тенденції: кількість "плановиків" — голландців з часом зменшується <...> (ПіК, 2002, № 6). БСРЖ, 439. Словник жарґонної лексики української мови
- плановик — ПЛАНОВИ́К, а́, ч. Фахівець із складання виробничих планів. Іван Іванович був за професією плановиком, а за покликанням — рибалкою (Збан., Курил. о-ви, 1963, 41); // Працівник планового відділу установи, організації. Словник української мови в 11 томах