пластон
пласто́н
-а, ч.
Сукупність спадкових структурних елементів (плазмогенів), що містяться в пластидах і є фактором передачі спадковості через цитоплазму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пластон — пласто́н сукупність спадкових структурних елементів (плазмогенів), що містяться в пластидах і є фактором передачі спадковості через цитоплазму. Словник іншомовних слів Мельничука