платіжний
платі́жний
-а, -е.
Стос. до платежу, платежів.
Платіжна вимога-доручення — розрахунковий платіжний документ, представлений отримувачем коштів у банк, що його обслуговує.
Платіжна відомість — бухгалтерський касовий документ, признач. для видачі працівникам заробітної плати, премій або інших виплат.
Платіжна система — сукупність інструментів і методів, що застосовуються для переказу грошей, здійснення розрахунків та урегулювання боргових зобов'язань.
Платіжна угода — договір, який встановлює систему і порядок розрахунків за торговими та неторговими операціями.
Платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить письмове доручення платника кредитної організації про перерахування з його рахунку певної суми на рахунок одержувача.
Платіжне повідомлення — документ, яким фінансовий орган повідомляє платника податків про суму та терміни внесення ним необхідних платежів.
Платіжний баланс — співвідношення між грошовими надходженнями та платіжними витратами.
Платіжний обіг — грошовий обіг країни, в якому гроші функціонують як засіб платежу; поділяється на готівковогрошовий та безготівковий.
Платіжний термінал — електронний пристрій, за допомогою якого здійснюються авторизація платіжної картки та основні операції з оформлення оплати вартості товарів та наданих послуг.
Значення в інших словниках
- платіжний — платі́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- платіжний — Платі́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- платіжний — ПЛАТІ́ЖНИЙ, а, е. Стос. до платежу, платежів. Платіжна угода урядів. Словник української мови у 20 томах
- платіжний — ПЛАТІ́ЖНИЙ, а, е. Стос. до платежу, платежів. Радянський Союз має активний платіжний баланс, який забезпечує йому нагромадження золотих та валютних резервів (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- платіжний — Платіжний, -а, -е Платежный, подлежащій окладу. У мене шість душ платіжних. Лебед. у. Словник української мови Грінченка