плачений
пла́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до платити 1-3).
|| плачено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що платний 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плачений — пла́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- плачений — ПЛА́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до плати́ти 1–3; // пла́чено, безос. пред. – Уже що́ тим докторам плачено .. – не злічити! (Леся Українка); * Образно. – За кожний цей кілометр великою кров'ю плачено, – несподівано гірко озвався Кукурєчний (Л. Словник української мови у 20 томах
- плачений — ПЛА́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до плати́ти 1-3; // пла́чено, безос. присудк. сл. — Уже що́ тим докторам плачено.. — не злічити! (Л. Укр., III, 1952, 603); *Образно. Словник української мови в 11 томах