плевели
пле́вели
-ів, мн.
Що-небудь шкідливе, непотрібне, яке псує, засмічує, занапащає щось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плевели — пле́вели множинний іменник Орфографічний словник української мови
- плевели — ПЛЕ́ВЕЛИ, ів, мн. Що-небудь шкідливе, непотрібне, яке псує, засмічує, занапащає щось. Чоловік сім'я сіє, а чорт плевели (Номис). Словник української мови у 20 томах
- плевели — БУР'Я́Н, ПЛЕ́ВЕЛИ мн., книжн., заст., ХО́ПТА діал., ЛА́БУЗ діал., ЛАБУЗИ́ННЯ діал. А може, бур'ян не розрісся, може, ще можна виполоть хопту (М. Коцюбинський); Жовтаве суцільне поле льону міцно трималося, заглушувало непрохану зелень плевел (І. Ле). Словник синонімів української мови
- плевели — ПЛЕ́ВЕЛИ, ів, мн. Що-небудь шкідливе, непотрібне, яке псує, засмічує, занапащає щось. Чоловік сім’я сіє, а чорт плевели (Номис, 1864, № 3120); Треба.. знищувати отруйні плевели буржуазної ідеології, яка спритно виступає під машкарою.. Словник української мови в 11 томах