плинний

пли́нний

-а, -е.

1》 Здатний плинути, плисти; рідкий.

2》 перен. Який плавно рухається, переміщується.

3》 перен. Який відзначається несталістю, нестійкістю; мінливий, непостійний. Плинна робоча сила.

4》 перен. Плавний, рівний (про звуки, мову і т. ін.). Плинна мелодія.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плинний — пли́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плинний — Рідкий, текучий, рухомий; П. минущий, с. скороминущий, швидкоплинний; П. мінливий, непостійний; (- мелодію) пливучий,плавний. Словник синонімів Караванського
  3. плинний — Пли́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плинний — ПЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Здатний плинути, плисти; рідкий. Між огнищами .. снувалися незліченні ріки і потоки плинної смоли (І. Франко); Багато .. Словник української мови у 20 томах
  5. плинний — ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення). Словник синонімів української мови
  6. плинний — ПЛИ́ННИЙ, а, е. 1. Здатний плинути, плисти; рідкий. Між огнищами.. снувалися незліченні ріки і потоки плинної смоли (Фр., II, 1950, 123); Багато.. Словник української мови в 11 томах