плоский
пло́ский
-а, -е, плаский, -а, -е.
1》 Який не має заглиблень і підвищень на поверхні; з рівною поверхнею. Плоский екран.
|| Який не має помітного схилу (про берег, дах і т. ін.); пологий.
Плоска стопа — стопа без вигину посередині, яка спирається на всю підошву.
2》 Стиснутий з боків або приплюснутий зверху; сплющений.
|| Позбавлений звичайних округлостей, опуклостей; рівний, як дошка (про тіло людини і його частини).
Плоскі черви — тип паразитичних (війчастих, стьожкових і т. ін.) черв'яків, що мають сплюснуте у спинно-черевному напрямку тіло.
3》 Який має невелику товщину або висоту і рівну поверхню.
4》 Розміщений в одній площині. Плоский кут.
Плоска крива мат. — крива, всі точки якої належать одній площині.
Плоский друк — спосіб друкування, при якому друкуючі й недрукуючі (пробільні) елементи розташовані практично в одній площині.
5》 перен. Позбавлений оригінальності, гостроти; банальний.
Значення в інших словниках
- плоский — пло́ский прикметник Орфографічний словник української мови
- плоский — Плескатий, плесковатий, плисковатий, пласкуватий; (як дошка) рівний, (від тиску) сплющений; (жарт) СОВ. БАНАЛЬНИЙ, заяложений, утертий. Словник синонімів Караванського
- плоский — Плаский, плескатий, плескуватий, плиский, плискатий, плюский, плюсклий Словник чужослів Павло Штепа
- плоский — Пло́ский, -ка, -ке = пла́ский Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плоский — ПЛО́СКИЙ, а, е, ПЛАСКИ́Й, а́, е́. 1. Який не має заглиблень і підвищень на поверхні; з рівною поверхнею. Лінза – прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- плоский — А, -е, див. плаский. Словник сучасного українського сленгу
- плоский — БАНА́ЛЬНИЙ (неоригінальний, надто звичайний, позбавлений свіжості, своєрідності), ПЛО́СКИЙ (ПЛАСКИ́Й), ТРИВІА́ЛЬНИЙ книжн. Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Словник синонімів української мови
- плоский — ПЛО́СКИЙ, а, е, ПЛАСКИ́Й, а́, е́. 1. Який не має заглиблень і підвищень на поверхні; з рівною поверхнею. Лінза — прозоре тіло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою (Довідник фот. Словник української мови в 11 томах