побагату

побага́ту

присл., розм., рідко.

Те саме, що побагато.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побагату — побага́ту прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. побагату — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. побагату — Побага́ту, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. побагату — ПОБАГА́ТУ, присл., розм., рідко. Те саме, що побага́то. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  5. побагату — ПОБАГА́ТУ, присл., розм., рідко. Те саме, що побага́то. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів… (Вовчок, І, 1955, 157). Словник української мови в 11 томах