побагату
побага́ту
присл., розм., рідко.
Те саме, що побагато.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побагату — побага́ту прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- побагату — див. багато Словник синонімів Вусика
- побагату — Побага́ту, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- побагату — ПОБАГА́ТУ, присл., розм., рідко. Те саме, що побага́то. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- побагату — ПОБАГА́ТУ, присл., розм., рідко. Те саме, що побага́то. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів… (Вовчок, І, 1955, 157). Словник української мови в 11 томах