побирати
побира́ти
-аю, -аєш, недок., перех., діал.
Брати. Побирати на сміх.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побирати — побира́ти дієслово недоконаного виду брати діал. Орфографічний словник української мови
- побирати — ПОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що, діал. Брати. Думала, що тоді не мав би [чоловік] за що впиватися, бо всі доходи зі свого ґрунту вона сама побирає (Л. Мартович); Я рішив, що не маю більш морального права побирати гроші за лекції, котрих я не даю (Г. Словник української мови у 20 томах
- побирати — ПОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Брати. Думала, що тоді не мав би [чоловік] за що впиватися, бо всі доходи зі свого грунту вона сама побирає (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
- побирати — Побира́ти, -ра́ю, -єш гл. Брать. сум нас побирав. Насъ охватывала печаль. Вх. Зн. 50. Словник української мови Грінченка