побовтаний

побо́втаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до побовтати і побовтатися.

|| у знач. ім. побовтаний, -ного, ч.; побовтана, -ної, ж.; жарт. Пришелепувата, нетямуща людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me