1. Великий тлумачний словник сучасної мови

побубнявіти

побубня́віти

-іє, док.

Збільшитися, набрякнути, наповнюючись вологою, соком (про все чи багато чого-небудь).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побубнявіти — побубня́віти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побубнявіти — ПОБУБНЯ́ВІТИ, іє, док. Збільшитися, набрякнути, наповнюючись вологою, соком (про все або багато чого-небудь). Дерева ще були голі, хоч бруньки вже міцно побубнявіли (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
  3. побубнявіти — ПОБУБНЯ́ВІТИ, іє, док. Збільшитися, набрякнути, наповнюючись вологою, соком (про все або багато чого-небудь). Дерева ще були голі, хоч бруньки вже міцно побубнявіли (Кобр., Вибр., 1954, 104). Словник української мови в 11 томах
  4. побубнявіти — Побубнявіти, -віємо, -єте гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів. Харьк. Словник української мови Грінченка