1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повиполювати

повипо́лювати

-юю, -юєш, док., перех.

Виполоти все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиполювати — повипо́лювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повиполювати — Повипо́лювати, -по́люю, -по́люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. повиполювати — ПОВИПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Виполоти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. [Онука:] І де вони [бур'яни] беруться тут – повиполюєш, вони знову наростуть, повиполюєш – вони знову... (С. Васильченко); Повиполювати буряки. Словник української мови у 20 томах
  4. повиполювати — ПОВИПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Виполоти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. [Онука:] І де вони [бур’яни] беруться тут — повиполюєш, вони знову наростуть, повиполюєш — вони знову… (Вас., III, 1960, 263); Повиполювати буряки. Словник української мови в 11 томах
  5. повиполювати — Повипо́лювати, -люю, -єш гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала. Словник української мови Грінченка