повиправляти

повиправля́ти

-яю, -яєш, док., перех.

1》 Зробити прямим, рівним і т. ін., розправити все чи багато чого-небудь, що зігнуте, нерівне.

2》 Усуваючи помилки, хиби і т. ін., зробити все чи багато чого-небудь правильним, таким, що відповідає певним вимогам.

3》 розм. Вимагаючи від когось, одержати все чи багато чого-небудь. Повиправляти борги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повиправляти — повиправля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повиправляти — ПОВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Зробити прямим, рівним і т. ін., розправити все або багато чого-небудь, що зігнуте, нерівне. – Топлю, та таке думаю: – Помолотить [син] хлібець, а там і .. хлівці повиправля, клуньку вкриє, – таке все позапускане (А. Словник української мови у 20 томах
  3. повиправляти — ПОВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Зробити прямим, рівним і т. ін., розправити все або багато чого-небудь, що зігнуте, нерівне. — Топлю, та таке думаю: — Помолотить [син] хлібець, а там і.. Словник української мови в 11 томах
  4. повиправляти — Повиправля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Выправить, исправить (во множествѣ). 2) Оправдать (многихъ). 3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв. 4) Отправить (во множествѣ). Словник української мови Грінченка