повириваний
повири́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до повиривати I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повириваний — повири́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- повириваний — ПОВИРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повирива́ти¹. Під самими вікнами .. лежала на клумбах повиривана з корінням оргинія (І. Нечуй-Левицький); // повири́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- повириваний — ПОВИРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повирива́ти¹. Під самими вікнами.. лежала на клумбах повиривана з корінням оргинія (Н.-Лев., II, 1956, 62). Словник української мови в 11 томах