повторення
повто́рення
-я, с.
1》 Дія за знач. повторити, повторяти і повторитися, повторятися.
2》 Фраза, думка і т. ін., що повторюється (у мовленні, в літературному чи музичному творі і т. ін.).
3》 перен. Той, хто (або те, що) є точною копією кого-, чого-небудь, має повну подібність до когось, чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повторення — (той, що відповідає іншому) копія, (відомого написаного) переспів, (художній засіб у літературі) повтор. Словник синонімів Полюги
- повторення — повто́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- повторення — Повто́рення, -ння; -рення, -рень, і -реннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повторення — ПОВТО́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. повтори́ти, повторя́ти і повтори́тися, повторя́тися. Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк, як він з кожним повторенням стає все ефектнішим (Д. Словник української мови у 20 томах
- повторення — Повторення є матір’ю пам’яті. Нагадують учням в школі. Приповідки або українсько-народня філософія
- повторення — ПОВТО́Р (художній прийом), ПОВТО́РЕННЯ, РЕФРЕ́Н спец., розм. Тихше звучить повтор останніх слів з приймача у хаті Морозів: Ой, вийди, вийди, серце-дівчино, Та промов до мене слово (А. Словник синонімів української мови
- повторення — ПОВТО́РЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. повтори́ти, повторя́ти і повтори́тися, повторя́тися. Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк, як він з кожним повторенням стає все ефектнішим (Ткач, Арена, 1960, 128)... Словник української мови в 11 томах