1. Великий тлумачний словник сучасної мови

повчитися

повчи́тися

-чуся, -чишся, док.

1》 Навчатися, здобувати освіту якийсь час.

2》 Вчитися чого-небудь, переймати досвід, уміння, манери і т. ін. якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повчитися — повчи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повчитися — ПОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Навчатися, здобувати освіту якийсь час. – Я так думаю з собою зробити: повчуся ще років зо два, та й у народні вчителі на село (М. Коцюбинський); – Мало ти ще вчився. Треба ще кудись оддавати. Словник української мови у 20 томах
  3. повчитися — ПОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Навчатися, здобувати освіту якийсь час. — Я так думаю з собою зробити: повчуся ще років зо два, та й у народні вчителі на село (Коцюб., І, 1955, 448); — Мало ти ще вчився. Треба ще кудись оддавати. Словник української мови в 11 томах
  4. повчитися — Повчитися, -вчуся, -вчишся гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у. Словник української мови Грінченка