повіко
пові́ко
див. повіки II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повіко — пові́ко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- повіко — ПОВІ́КО див. пові́ки². Словник української мови у 20 томах
- повіко — не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к). Зовсім не спати. Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Н. Рибак); Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк); В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
- повіко — ПОВІ́КО див. пові́ки². Словник української мови в 11 томах