поганка

пога́нка

-и, ж.

1》 розм. Жін. до поганець 1).

2》 заст. Жін. до поганин 1).

3》 Негарна, некрасива дівчина або жінка.

4》 Народна назва неїстівних шапинкових грибів.

Бліда поганка — отруйний гриб.

5》 розм. Те саме, що лихоманка 1).

6》 розм. Річ, предмет, що викликає чиєсь невдоволення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поганка — пога́нка 1 іменник жіночого роду, істота про жінку пога́нка 2 іменник жіночого роду гриб Орфографічний словник української мови
  2. поганка — ПОГА́НКА, и, ж. 1. розм. Жін. до пога́нець 1. – Краще я в тюрмі зогнию, на Сибір піду, ніж такій, поганці, три тисячі дам (Панас Мирний). 2. заст. Жін. до пога́ни́н 1. [Годвінсон:] Се, кажеш, не така бридка мета?... Словник української мови у 20 томах
  3. поганка — ПОГА́НКА, и, ж. 1. розм. Жін. до пога́нець 1. — Краще я в тюрмі зогнию, на Сибір піду, ніж такій, поганці, три тисячі дам (Мирний, III, 1954, 167). 2. заст. Жін. до пога́ни́н 1. [Годвінсон:] Се, кажеш, не така бридка мета?... Словник української мови в 11 томах
  4. поганка — Поганка, -ки ж. 1) Мерзавка. Я б її сяку таку поганку через поліцію додому добула. Мир. Пов. II. 95. Ой не бий, милий, да через ту поганку. Чуб. V. 618. 2) Некрасивая. Мнж. 47. 3) Плохая вещь. Латку поганку скинь під лавку. Мет. 209. 4) Язычница. Словник української мови Грінченка