1. Великий тлумачний словник сучасної мови

погляд

по́гляд

-у, ч.

1》 Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь.

|| Вираз очей, манера дивитися. Відводити погляд. Зустрічатися поглядом.

2》 Думка, судження про що-небудь.

|| тільки мн. Система переконань, уявлень; світогляд, світосприймання.

З погляду — а) (кого) на думку кого-небудь; б) (чого, якого) стос. до чого, з боку чого.

На мій (його, її і т. ін.) погляд — уживається у знач. вставн. речення для вказування на джерело повідомлення, вираженого реченням або його окремою частиною.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погляд — (спрямування очей на щось) очі, зір, (роздуми) міркування, помисел, судження, думка, гадка. Словник синонімів Полюги
  2. погляд — по́гляд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. погляд — (очей) позирк, позір, зір; (на що) точка зору, розуміння чого, уявлення про; мн. ПОГЛЯДИ, ПЕРЕКОНАННЯ; світогляд. Словник синонімів Караванського
  4. погляд — [погл'ад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  5. погляд — По́гляд, -ду; -ляди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. погляд — ПО́ГЛЯД, у, ч. 1. Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь. Всіх погляди звернулися на обличчя Сави (О. Кобилянська); Данило і Тося похилили голови і втупили погляди в землю, ховаючи очі від людей (Ю. Смолич); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. погляд — блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) перев. по чому. Переводити погляд з одного предмета на інший, не спиняючися ні на чому. Фразеологічний словник української мови
  8. погляд — ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ (ПО́МИСЛ) книжн., ДУ́МОНЬКА фольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОС зі сл. Словник синонімів української мови
  9. погляд — ПО́ГЛЯД, у, ч. 1. Спрямованість, скерованість зору на кого-, що-небудь. Всіх погляди звернулися на обличчя Сави (Коб., II, 1956, 208); Данило і Тося похилили голови і втупили погляди в землю, ховаючи очі від людей (Смолич, Мир.., 1958, 54); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  10. погляд — По́гляд, -ду м. Взглядъ. Видно сокола по польоту, а сову по погляду. Ном. № 7343. На погляд вона добра пані. Черниг. Словник української мови Грінченка