погнути

погну́ти

у, -неш, док., перех.

1》 Надати чому-небудь зігнутої, дугоподібної форми.

|| Зробити кривим; викривити.

|| безос.

|| Нагнути верхню частину чого-небудь; нахилити.

|| Зробити зігнутим, згорбити.

2》 перен. Зламати, здолати.

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погнути — погну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погнути — [поугнутие] -ну, погнеш, погнеимо, погнеите; нак. погни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. погнути — ПОГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Надати чому-небудь зігнутої, дугоподібної форми. Погнути металевий дріт; // Зробити кривим; викривити. [Мирон:] Вчора приземлився у тебе німець на винищувачі, заблудився. Літак нової системи. Словник української мови у 20 томах
  4. погнути — ПОГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Надати чому-небудь зігнутої, дугоподібної форми; // Зробити кривим; викривити. [Мирон:] Вчора приземлився у тебе німець на винищувачі, заблудився. Літак нової системи. Гвинт погнув, а так все в порядку (Корн. Словник української мови в 11 томах
  5. погнути — Погну́ти, -гну́, -гне́ш гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор. Словник української мови Грінченка