поголосники

поголо́сники

-ів, мн.

1》 У партесній музиці – окремі нотні книги або зошити, в яких записували хорові партії певного голосу.

2》 Сторінки, на яких викладені партії інструментів духового оркестру.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поголосники — 1. В партесній музиці — окремі нотні книги або зошити, де записували хорові партії певного голосу (дисканта, альта, тенора, баса). 2. Сторінки, на яких викладені партії інструментів духового оркестру. Словник-довідник музичних термінів