поголубілий
поголубі́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до поголубіти. Поголубіле небо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поголубілий — поголубі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поголубілий — ПОГОЛУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поголубі́ти. Поголубіле небо. Словник української мови у 20 томах
- поголубілий — ПОГОЛУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поголубі́ти. Поголубіле небо. Словник української мови в 11 томах