1. Великий тлумачний словник сучасної мови

подимний

поди́мний

-а, -е, іст.

Пов'язаний з розподілом і сплатою податі, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подимний — поди́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. подимний — ПОДИ́МНИЙ, а, е, іст. Пов'язаний з розподілом і сплатою податі, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві. Протягом XVII ст. Словник української мови у 20 томах
  3. подимний — ПОДИ́МНЕ (у давній Русі та феодальній Україні — подать, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві), ДИМОВЕ́, ДИМ, ПОДИ́МЩИНА. (Петро:) Весною загадали (гайдуки) платить подимне (І. Словник синонімів української мови
  4. подимний — ПОДИ́МНИЙ, а, е, іст. Пов’язаний з розподілом і сплатою податі, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві. Протягом XVII ст. Словник української мови в 11 томах