подовгу
подо́вгу
присл.
Щоразу тривалий час, довго.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подовгу — подо́вгу прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- подовгу — ПОДО́ВГУ, присл. Щоразу тривалий час, довго. Інколи [чоловік] піднімав голову й подовгу дивився на небо (Ю. Бедзик); В кімнаті для приїжджих, де Каргат жив тоді, ночами подовгу горіло світло (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
- подовгу — ДО́ВГО (тривалий час), ЧИМА́ЛО, ЧИМА́ЛУ́ ГОДИ́НУ, ЧИМА́ЛИ́Й ЧАС, ВСЕ (УСЕ́) розм., ДОВГЕ́НЬКО розм.; ПОДО́ВГУ (щоразу). — Чогось довго нашої дівки нема, — Олена ставить на стіл вечерю, заглядає у вікно. — Таки довгенько. (М. Словник синонімів української мови
- подовгу — ПОДО́ВГУ, присл. Щоразу тривалий час, довго. Інколи [чоловік] піднімав голову й подовгу дивився на небо (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 112); В кімнаті для приїжджих, де Каргат жив тоді, ночами подовгу горіло світло (Шовк., Інженери, 1956, 7). Словник української мови в 11 томах