подубити
подуби́ти
-блю, -убиш, перех.
Док. до дубити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подубити — подуби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- подубити — ПОДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш, мн. ду́блять, док., що. 1. Якись час обробляти сиру шкуру спеціальною дубильною речовиною, роблячи її придатною для використання. Подубити трохи шкури. 2. Видубити все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах