подубити

подуби́ти

-блю, -убиш, перех.

Док. до дубити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подубити — подуби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подубити — ПОДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш, мн. ду́блять, док., що. 1. Якись час обробляти сиру шкуру спеціальною дубильною речовиною, роблячи її придатною для використання. Подубити трохи шкури. 2. Видубити все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах