пожнивний

пожни́вний

-а, -е.

1》 Який проводиться після жнив. Пожнивна оранка.

2》 Якого висівають, який росте, визріває після жнив.

3》 Який залишається після жнив.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожнивний — пожни́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пожнивний — ПОЖНИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який проводиться після жнив. Для пожнивних посівів використовують [на Чернігівщині] площі з-під ячменю, .. а інколи й озимої пшениці (з наук. літ.); Пожнивна оранка. 2. Який висівають, який росте, визріває після жнив. Словник української мови у 20 томах
  3. пожнивний — ПОЖНИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який проводиться після жнив. Для пожнивних посівів використовують [на Чернігівщині] площі з-під ячменю, ..а інколи й озимої пшениці (Хлібороб Укр., 5, 1964, 8); Пожнивна оранка. 2. Який висівають, який росте, визріває після жнив. Словник української мови в 11 томах