1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пожовтілий

пожовті́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до пожовтіти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожовтілий — пожовті́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пожовтілий — див. жовтий Словник синонімів Вусика
  3. пожовтілий — [пожоуўт’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. пожовтілий — ПОЖОВТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пожовті́ти. – Такий час, Кузьмо, настав, – одповідає [отець Миколай] його ж словами і підносить вгору три пальці з пожовтілими від тютюну пазурами (М. Стельмах); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  5. пожовтілий — ПОЖОВТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пожовті́ти. — Такий час, Кузьмо, настав, — одповідає [отець Миколай] його ж словами і підносить вгору три пальці з пожовтілими від тютюну пазурами (Стельмах, II, 1962, 300); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах