пожовувати
пожо́вувати
-ую, -уєш, недок., перех. і неперех.
Жувати неквапливо, обережно, помалу або час від часу.
|| у сполуч. зі сл. губами, ротом. Неквапливо, обережно, помалу або час від часу робити рухи губами, ротом, як під час жування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожовувати — пожо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пожовувати — див. їсти Словник синонімів Вусика
- пожовувати — ПОЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод. Жувати неквапливо, обережно, помалу або час від часу. Пожовуючи смаглу губу, підполковник дивився на карту (О. Гончар); // чим, у сполуч. зі сл. губами, ротом. Словник української мови у 20 томах
- пожовувати — ПОЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. Жувати неквапливо, обережно, помалу або час від часу. Пожовуючи смаглу губу, підполковник дивився на карту (Гончар, III, 1959, 104); // у сполуч. із сл. губами, ротом. Словник української мови в 11 томах