позавічно
позаві́чно
діал.
Присл. до позавічний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позавічно — позаві́чно прислівник заочно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- позавічно — ПОЗАВІ́ЧНО, діал. Присл. до позаві́чний. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно (Сл. Б. Грінченка); – А оце позавічно здав на техніка (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах
- позавічно — ПОЗАВІ́ЧНО, діал. Присл. до позаві́чний. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно (Сл. Гр.); — А оце позавічно здав на техніка (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 35). Словник української мови в 11 томах
- позавічно — Позавічно нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно. Словник української мови Грінченка