позаковувати
позако́вувати
-ую, -уєш, док., перех.
Закувати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позаковувати — позако́вувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позаковувати — ПОЗАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Закувати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Білі ніжки позаковували [майори] (П. Чубинський); Ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат. Сашку на місці повісили. Інших позаковували (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- позаковувати — ПОЗАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Закувати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Білі ніжки позаковували [майори] (Чуб., V, 1874, 995); Ватагу в її лісовій криївці обскочили три роти солдат. Сашку на місці повісили. Інших позаковували (Фр., IV, 1950, 377). Словник української мови в 11 томах
- позаковувати — Позако́вувати, -вую, -єш гл. Заковать (многихъ). Білі ніжки позаковували. Чуб. V. 995. Словник української мови Грінченка