позакривати
позакрива́ти
-аю, -аєш, док., перех.
1》 Загородити, затулити і т. ін. все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох.
2》 Скласти, стулити все чи багато чого-небудь, що розкрите, розгорнуте.
3》 перен. Припинити діяльність усіх чи багатьох, заборонити все чи багато чого-небудь. Позакривати школи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позакривати — позакрива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позакривати — ПОЗАКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що. Загородити, затулити і т. ін. все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Густе гілля позвішувалось з тинів на улиці й зовсім позакривало хати (І. Словник української мови у 20 томах
- позакривати — затуля́ти (закрива́ти, замика́ти, затика́ти і т. ін.) / затули́ти (закри́ти, замкну́ти, заткну́ти і т. ін.) рот (ро́та, уста́, грубо пе́льку і т. ін.). 1. Замовкати, мовчати. Фразеологічний словник української мови
- позакривати — ПОЗАКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Загородити, затулити і т. ін. все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Густе гілля позвішувалось з тинів на улиці й зовсім позакривало хати (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- позакривати — Позакрива́ти, -ва́ю, -єш гл. Закрыть (во множествѣ). Словник української мови Грінченка