1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позашлюбний

позашлю́бний

-а, -е.

1》 Який існує, відбувається, народжений і т. ін. поза шлюбом.

Позашлюбний зв'язок — сексуальні стосунки, в які без примусу вступають люди, що не одружені між собою.

2》 Не пов'язаний з паруванням.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позашлюбний — (народжений поза шлюбом) незаконний, незаконнонароджений, розм. бічний. Словник синонімів Полюги
  2. позашлюбний — позашлю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. позашлюбний — (син) нешлюбний прижитий, з. безкоровайний, прижитний, кн. незаконнонароджений, незаконний, ок. незаконнородний; п! БЕЗБАТЧЕНКО. Словник синонімів Караванського
  4. позашлюбний — ПОЗАШЛЮ́БНИЙ, а, е. 1. Який існує, відбувається, народжений і т. ін. поза шлюбом; нешлюбний. В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (М. Стельмах). 2. Не пов'язаний з паруванням. Словник української мови у 20 томах
  5. позашлюбний — ПОЗАШЛЮ́БНИЙ (народжений поза шлюбом), НЕШЛЮ́БНИЙ, НЕЗАКО́ННИЙ розм., НЕЗАКОННОНАРО́ДЖЕНИЙ розм., ПРИБЛУ́ДНИЙ розм., БІЧНИ́Й заст. В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (М. Словник синонімів української мови
  6. позашлюбний — ПОЗАШЛЮ́БНИЙ, а, е. 1. Який існує, відбувається, народжений і т. ін. поза шлюбом. В дні бурхливо прожитої молодості він найбільше боявся зганьбити себе позашлюбними дітьми (Стельмах, І, 1962, 398). 2. Не пов’язаний з паруванням. Словник української мови в 11 томах