позгасати
позгаса́ти
-ає, док.
1》 Поступово перестати горіти або світити, світитися (про все чи багато чого-небудь).
|| Стати невидимими (про небесні світила).
|| Втратити блиск, жвавість (про очі, погляд).
2》 перен. Поступово завмерти, слабнучи, зникнути (про почуття, думки і т. ін.).
|| Втративши сили, померти (про всіх чи багатьох).
|| безос.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позгасати — позгаса́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- позгасати — ПОЗГАСА́ТИ, а́є, док. 1. Поступово перестати горіти або світити, світитися (про все або багато чого-небудь). Пусто, глухо; позгасали По всіх вікнах огоньки; Всюди спати полягали Після праці мужики (П. Словник української мови у 20 томах
- позгасати — ПОЗГАСА́ТИ, а́є, док. 1. Поступово перестати горіти або світити, світитися (про все або багато чого-небудь). Пусто, глухо; позгасали По всіх вікнах огоньки; Всюди спати полягали Після праці мужики (Граб. Словник української мови в 11 томах
- позгасати — Позгасати, -сіємо, -єте гл. Погаснуть, потухнуть (во множествѣ). Словник української мови Грінченка