поззивати
поззива́ти
-аю, -аєш, док., перех., розм.
Те саме, що зізвати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поззивати — поззива́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поззивати — ПОЗЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм. Скли́кати, зізвати всіх або багатьох; поскликати. Ой на то ж я вас усіх поззивав, щоб медом-вином усіх поштував (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
- поззивати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- поззивати — Поззива́ти (поскликати), -ва́ю, -ззива́єш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поззивати — ПОЗЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що зізва́ти. Словник української мови в 11 томах
- поззивати — Поззива́ти, -ва́ю, -єш гл. Созвать (о многихъ). Ой на то ж я вас усіх поззивав, щоб медом-вином усіх поштував. Чуб. V. 449. Словник української мови Грінченка