1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позлочений

позло́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до позлотити.

2》 у знач. прикм.Укритий тонким шаром позолоти; золочений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позлочений — позло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. позлочений — ПОЗЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до позлоти́ти. 2. у знач. прикм. Укритий тонким шаром позолоти; золочений. На столику у фарфоровому, позлоченому зільничку – жмут темних, мов на уголь [вугілля] перегорілих рож... (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. позлочений — ПОЗЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до позлоти́ти. 2. у знач. прикм. Укритий тонким шаром позолоти; золочений. На столику у фарфоровому, позлоченому зільничку — жмут темних, мов на уголь [вугілля] перегорілих рож… (Вас., II, 1959, 60). Словник української мови в 11 томах