познайомити
познайо́мити
-млю, -миш; мн. познайомлять; перех.
Док. до знайомити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- познайомити — познайо́мити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- познайомити — док., зазнайомити|ся|, о-, заприязнити|ся|, г. запізнати|ся|. Словник синонімів Караванського
- познайомити — ПОЗНАЙО́МИТИ і розм., рідко ПОЗНАКО́МИТИ, млю, миш, мн. познайо́млять і познако́млять; кого. Док. до знайо́мити і знако́мити. Товаришка познайомила мене, і нас запросили до гурту (Леся Українка); – Оце й є мої друзі, – підвівшись... Словник української мови у 20 томах
- познайомити — ЗНАЙО́МИТИ кого з ким (робити когось знайомим іншій особі), ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИ розм., ЗНАКО́МИТИ рідко; ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ кого кому, РЕКОМЕНДУВА́ТИ кого кому, ВІДРЕКОМЕНДО́ВУВАТИ, РЕПРЕЗЕНТУВА́ТИ книжн. (перев. даючи характеристику). — Док. Словник синонімів української мови
- познайомити — ПОЗНАЙО́МИТИ і розм., рідко ПОЗНАКО́МИТИ, млю, миш, мн. познайо́млять і познако́млять; перех. Док. до знайо́мити і знако́мити. Товаришка познайомила мене, і нас запросили до гурту (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- познайомити — Познайомити, -млю, -миш гл. Познакомить. Словник української мови Грінченка