позовний

позо́вний

-а, -е.

Прикм. до позов.

Позовна давність — строк для захисту права за позовом.

Позовна заява — зовнішня форма вираження позову, що повинна містити певні реквізити.

Позовне судочинство — вид цивільного судочинства; існує при звертанні до суду за захистом порушених прав або інтересів по суперечкам, що випливають з цивільних, трудових, сімейних правовідносин, які характеризуються рівністю правового положення сторін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позовний — позо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. позовний — [позоўнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. позовний — ПОЗО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до по́зов. Загальна трирічна позовна давність поширюється і на правовідносини, що виникли до надання чинності Цивільному кодексові України (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
  4. позовний — ПОЗО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до по́зов. Загальна трирічна позовна давність поширюється і на правовідносини, що виникли до надання чинності Цивільному кодексові УРСР (Цив. кодекс УРСР, 1950, 3). Словник української мови в 11 томах