позовний
позо́вний
-а, -е.
Прикм. до позов.
Позовна давність — строк для захисту права за позовом.
Позовна заява — зовнішня форма вираження позову, що повинна містити певні реквізити.
Позовне судочинство — вид цивільного судочинства; існує при звертанні до суду за захистом порушених прав або інтересів по суперечкам, що випливають з цивільних, трудових, сімейних правовідносин, які характеризуються рівністю правового положення сторін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позовний — позо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- позовний — [позоўнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- позовний — ПОЗО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до по́зов. Загальна трирічна позовна давність поширюється і на правовідносини, що виникли до надання чинності Цивільному кодексові України (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
- позовний — ПОЗО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до по́зов. Загальна трирічна позовна давність поширюється і на правовідносини, що виникли до надання чинності Цивільному кодексові УРСР (Цив. кодекс УРСР, 1950, 3). Словник української мови в 11 томах