1. Великий тлумачний словник сучасної мови

показання

показа́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. показати 1), 3-8).

2》 перев. мн., юр. Усний або письмовий виклад обставин якої-небудь справи.

3》 перев. мн. Симптоми, ознаки, що вказують на доцільність лікування певними ліками.

4》 перев. мн. Дані вимірювальних приладів (про температуру, тиск, погоду і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. показання — показа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. показання — Показ, зізнанка, свідча, свідоцтво Словник чужослів Павло Штепа
  3. показання — ПОКАЗА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. показа́ти 1, 3–8. Трохи живішим проблиском з тих часів єсть комедія Василя Ковальського “П'яниця” .. про перенесення сплячого в рові п'яниці до панської палати і показання йому там життя (І. Франко). 2. перев. мн., юр. Словник української мови у 20 томах
  4. показання — ПОКАЗНИКИ́ (факти, що свідчать про результати якоїсь роботи, якогось процесу, про кількість чогось тощо), ДА́НІ, ПОКА́ЖЧИКИ заст.; ЦИ́ФРИ розм. (такі факти, виражені в числах); ПОКАЗА́ННЯ (вимірювальних приладів). Словник синонімів української мови
  5. показання — ПОКАЗА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. показа́ти 1, 3-8. Трохи живішим проблиском з тих часів єсть комедія Василя Ковальського «П’яниця» .. про перенесення сплячого в рові п’яниці до панської палати і показання йому там життя (Фр., XVI, 1955, 97). 2. перев. Словник української мови в 11 томах
  6. показання — Показа́ння, -ня с. = показанщина 1. Словник української мови Грінченка