1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поклекотати

поклекота́ти

-оче і поклекотіти, -отить, док.

Клекотати, клекотіти якийсь час.

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поклекотати — поклекота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поклекотати — ПОКЛЕКОТА́ТИ, о́че і ПОКЛЕКОТІ́ТИ, оти́ть, док. Клекотати, клекотіти якийсь час; // безос. – Друзі!.. – І вже, передаючись з уст в уста, покотилось далеко в поле, помчало, поклекотіло в інші, розтягнуті понад шляхом румунські батальйони й полки: – Він сказав – друзі! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. поклекотати — Поклекота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поклекотати — ПОКЛЕКОТА́ТИ, о́че і ПОКЛЕКОТІ́ТИ, оти́ть, док. Клекотати, клекотіти якийсь час; // безос. — Друзі!.. — І вже, передаючись з уст в уста, покотилось далеко в поле, помчало, поклекотіло в інші, розтягнуті понад шляхом румунські батальйони й полки: — Він сказав — друзі! (Гончар,III, 1959, 129). Словник української мови в 11 томах
  5. поклекотати — Поклекота́ти, -кочу́, -чеш гл. Поклокотать. Словник української мови Грінченка