покоїтися
поко́їтися
-оюся, -оїшся, недок.
Бути в стані спокою; спокійно, нерухомо лежати на чому-небудь.
|| Бути похованим де-небудь.
|| Бути схованим, зберігатися, міститися де-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покоїтися — поко́їтися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покоїтися — Лежати, легти, полегти, спочивати, спочити, спиратися, спертися, основуватися, оснуватися Словник чужослів Павло Штепа
- покоїтися — ПОКО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, недок. Бути в стані спокою; спокійно, нерухомо лежати на чому-небудь. Івась лежав у кутку розкинувшись, розпластавшись. Голова його покоїлася на подушці, а тіло скотилося на землю (Панас Мирний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- покоїтися — ЛЕЖА́ТИ (перебувати в горизонтальному положенні — про людей, тварин або частини їх тіла), ПОКО́ЇТИСЯ, ВАЛЯ́ТИСЯ зневажл. (нічим не займаючись). Юзя лежала в своїй кімнатці і без пам'яті ридала (Леся Українка); Його трохи зблякле за ці дні обличчя.. Словник синонімів української мови
- покоїтися — ПОКО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, недок. Бути в стані спокою; спокійно, нерухомо лежати на чому-небудь. Івась лежав у кутку розкинувшись, розпластавшись. Голова його покоїлася на подушці, а тіло скотилося на землю (Мирний, І, 1954, 174); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- покоїтися — Поко́їтися, -ко́юся, -їшся гл. Покоиться. Словник української мови Грінченка