покража

Значення в інших словниках

1. покража — покра́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. покража — Крадіж, крадіжка, злодійство Словник чужослів Павло Штепа
3. покража — ПОКРА́ЖА, і, ж. 1. Таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.; крадіж, злодійство. Ніхто там покражі й не помітив, на кухні в гетьмана Однокрила, бо нікому ж там той цвілий буханець не був потрібен (О. Ільченко). 2. Украдені речі. Досадно зробилось, коли покражі не знайшли (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
4. покража — КРА́ДЕНЕ ім. (украдені речі), КРАДІ́ЖКА розм., ПОКРА́ЖА розм. Плавні були добрим місцем до схованки краденого (М. Коцюбинський); — Так ти не крала? Чи бач!.. Витрусили крадіжку, а вона, бач, ще й невинна! — викрикувала кума просола (Л. Яновська). Словник синонімів української мови
5. покража — ПОКРА́ЖА, і, ж. 1. Таємне привласнення чужих речей, грошей і т. ін.; крадіж, злодійство. Ніхто там покражі й не помітив, на кухні в гетьмана Однокрила, бо нікому ж там той цвілий буханець не був потрібен (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 270). 2. Украдені речі. Словник української мови в 11 томах