покривджений
покри́вджений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до покривдити.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. покривджені, -них, мн. (одн. покривджений, -ного, ч.; покривджена, -ної, ж.). Ті, кого покривдили.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покривджений — покри́вджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- покривджений — ПОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покри́вдити. [Вісвамітра:] Я ж сирота, покривджена тобою (І. Франко); * Образно. Він [сніг] танув на зігрітих щоках дівчини, зливався з рясними слізьми, умивав ніжну юність... Словник української мови у 20 томах
- покривджений — покри́вджений 1. скривджений, обійдений долею; безталанний (ср, ст)||опосліджений 2. який має фізичні вади (ср, ст)||опосліджений ◊ покри́вджений природою → покривджений 2 (ср, ст): Він покривджений природою – маленький, худий, горбатий (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- покривджений — ПОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покри́вдити. [Вісвамітра:] Я ж сирота, покривджена тобою (Фр., X, 1954, 408); *Образно. Словник української мови в 11 томах